У 1928 році у столичному Харкові споруджують житловий будинок для діячів культури УРСР. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші. Будівля із багатокімнатними квартирами, пральнею, їдальнею, дитячим садком та навіть солярієм має стати оазою для митців, проте все відбудеться навпаки. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію репресують та знищать. Будинок «Слово» стає уособленням кривавої радянської системи, а мешканців будинку потім назовуть поколінням «розстріляного відродження».
Будинок «Слово» | Колекція
Description
Колекція фільмів про харківський будинок «Слово», який став уособленням кривавої радянської системи, а мешканців будинку назвали поколінням «розстріляного відродження».
Харків, 1930-ті роки. Золотий вік українського мистецтва. Молодий амбітний поет Володимир Акімов знаходить своє місце в новому, розкішному Будинку «Слово», побудованому спеціально для митців. Він родом із провінції, працює коректором у пресі й ніколи не мріяв жити під одним дахом із відомими українськими письменниками та художниками. Він вважає свою поезію геніальною, але ніхто не сприймає його літературні спроби серйозно, не кажучи вже про час від часу хихикаючи над його епігонськими віршами. Проте доля посміхається йому. Начальник політичної розвідки пропонує йому стати автором п’єси, яку він написав раніше. Акімов погоджується, підписуючи підписку про нерозголошення. Поет не підозрює, яку ціну заплатить за цей успіх.